Вони хотіли крил, жити з ними на землі
Розправлених вітрил на своєму кораблі
Підкорених вершин, прямих попадань у ціль
Але життя - відбиток із літер на муці
Вони хотіли крил, жити з ними на землі
Розправлених вітрил на своєму кораблі
Підкорених вершин, прямих попадань у ціль
Але життя - відбиток із літер на муці
Несуть молоді вінки, тільки ми не на Гаваях
І сказане колись знову сенсу набуває
В заплаканих очах все навколо завмирає
Вони сягли небес і тепер їх вже немає
З собою забирають сподівання
Надії матерів
А когось вдова чекає, при надії у дворі
Маряться знайомі кроки що ступають на поріг
Говорити щось погане про них - гріх
Вони хотіли жити би ще (хей)
Хотіли проживати свої дні серед натовпу людей
Змінювати світ способом своїх ідей
Ми живемо собі далі, а от їх нема ніде
Тільки літери вдавлені в камінь
Вміщають в собі певний підсумок того життя
Там зображення юне, щасливе, наповнене силами
Раптом пішло в небуття
Дайте повітря, дайте води
Коли ховають молодих
З криком у грудях, всесвіт затих
Коли ховають молодих
Дайте повітря, дайте води
Коли ховають молодих
З криком у грудях, всесвіт затих
Коли ховають молодих
Всі бажання, мрії, сподівання
В яму
На сімейнім дереві гілки
В'януть
Лінія життя має в кінці
Пляму
Піднімаю очі догори
Гляну
Чергова підніжка
Ми на роздоріжжі
Хай життя мов книжка
А слова мов дріжджі
Виростуть і стануть
Селами й містами
Тим словесний танець
Кого нема з нами
Ти знаєш що нас нагинають
І нас заривають
В землі нас чека новосілля
Хай з нами роблять що хочуть
Вони ж бо не знають
Що наші тіла то насіння
Ти знаєш що нас нагинають
І нас заривають
В землі нас чека новосілля
Хай з нами роблять що хочуть
Вони ж бо не знають
Що наші тіла то насіння
Дайте повітря, дайте води
Коли ховають молодих
З криком у грудях, всесвіт затих
Коли ховають молодих
Дайте повітря, дайте води
Коли ховають молодих
З криком у грудях, всесвіт затих
Коли ховають молодих
Перевод - Когда хоронят молодых Они хотели крыльев, жить с ними на земле
Расправленных парусов на своем корабле
Покоренных вершин, прямых попаданий в цель
Но жизнь - отпечаток из букв на муке
Они хотели крыльев, жить с ними на земле
Расправленных парусов на своем корабле
Покоренных вершин, прямых попаданий в цель
Но жизнь - отпечаток из букв на муке
Несут молодые венки, только мы не на Гавайях
И сказанное когда-то снова смысл приобретает
В заплаканных глазах все вокруг замирает
Они достигли небес, и теперь их уже нет
С собой забирают надежды
Надежды матерей
А кого - вдова ждет, при надежде во дворе
Видятся знакомые шаги, что ступают на порог
Говорить что-то плохое о них - грех
Они хотели жить бы еще (хэй)
Хотели проживать свои дни среди толпы людей
Менять мир способом своих идей
Мы живем себе дальше, а вот их нет нигде
Только буквы вдавлены в камень
Вмещают в себе определенный итог той жизни
Там изображение юное, счастливое, наполненное силами
Вдруг ушло в небытие
Дайте воздух, дайте воды
Когда хоронят молодых
С криком в груди, затих вселенная
Когда хоронят молодых
Дайте воздух, дайте воды
Когда хоронят молодых
С криком в груди, затих вселенная
Когда хоронят молодых
Все желания, мечты, надежды
В яму
На семейном дереве ветки
Вянут
Линия жизни в конце
Пятно
Поднимаю глаза вверх
Гляну
Очередная подножка
Мы на распутье
Пусть жизнь как книга
А слова как дрожжи
Вырастут и станут
Селами и городами
Тем словесный танец
Кого не с нами
Ты знаешь, что нас нагибают
И нас зарывают
В земле нас чека новоселья
Пусть с нами делают что хотят
Они ведь не знают
Что наши тела то семена
Ты знаешь, что нас нагибают
И нас зарывают
В земле нас чека новоселья
Пусть с нами делают что хотят
Они ведь не знают
Что наши тела то семена
Дайте воздух, дайте воды
Когда хоронят молодых
С криком в груди, затих вселенная
Когда хоронят молодых
Дайте воздух, дайте воды
Когда хоронят молодых
С криком в груди, затих вселенная
Когда хоронят молодых
